1.     Обсяг домашніх навчальних завдань не повинен перевищувати ¼ того, що виконано на уроці.

2.     Систематично озброювати учнів раціональними методами і прийомами домашньої роботи.

3.     У розмові з батьками чітко визначити їх роль у наданні допомоги дітям під час приготування ними домашніх завдань ( не виконувати за них жодного завдання, забезпечувати належні санітарно-гігієнічні умови для навчальної роботи вдома, привчати дітей дотримуватись режиму дня, заохочувати їх працю, за погодженням з учителем рекомендувати раціональні методи й прийоми виконання завдань).

4.     Домашні завдання мають бути чітко сплановані педагогом. У кінці уроку вчитель звертається до школярів з проханням відкрити щоденники, подає в скороченому вигляді домашнє завдання на дошці, стежить, щоб усі зробили потрібні записи. Можна пропонувати учням (особливо в молодших і середніх класах) взаємно перевірити правильність таких записів.

5.     Після цього варто відвести кілька хвилин для ознайомлення школярів з особливостями виконання домашньої роботи (розв’язати у класі подібну задачу, вправу як своєрідний інструктаж до навчальної праці вдома).

6.     По можливості забезпечувати диференційований підхід до визначення змісту й обсягу домашніх завдань з урахуванням індивідуальних особливостей школярів, їхніх запитів та інтересів.

7.     Використовувати завдання творчого характеру, які приваблювали б учнів своєю новизною і цікавістю.

8.     Не варто давати домашні завдання на післявихідні й післясвяткові дні.